Докторська праця Блаженнішого Любомира Гузара присвячена дослідженню екуменічної діяльності Митрополита Андрея Шептицького, Глави Української Греко-Католицької Церкви, проникливого богослова, ревного душпастиря, суспільного діяча, мецената. На широкому та складному тлі родинних, історичних, церковно-релігійних, політичних обставин кінця XIX–першої половини XX ст. проаналізовано генезу поглядів Митрополита на єднання Церков, практичні кроки, які він робив для досягнення цієї мети, та їхнє відображення у рішеннях Другого Ватиканського собору (1962–1965). Сподіваємось, що ідеї, відображені в цій книзі, стимулюватимуть подальші дискусії, слугуватимуть зближенню християнських Церков та їхньому єднанню.