«Чернечі сонети» – незрівняний, яскравий приклад чернечого життя, чернечого братолюб’я. Автор з величезною любов’ю описує силу монастирського духу, глибоку жертву ченців, які «багато милого покинули», вступили на шлях тернистий і страждальний, щоб стати непохитними в голошенні Божого слова, щоб навіть «соломинка не смітила ні одну хвилинку священних монастирських Божих дворів», через яку «щоб не спіткнулися Христові ноги».«Літургія в кайданах» – це найвища хвала Літургії, її сила, промінь сонця, який освічував душу наших достойних ієрархів на засланні, які не зламалися, не відступили від віри, гідно захищали душі в жорстоких умовах холодної тундри, не втратили сили духа…