У монографії з’ясовано головні ідеї та положення ІІ Ватиканського Собору про таїнственний і земний виміри існування Церкви Христової, різні ступені її єдності та види церковних поділів. На численних прикладах з історії вселенського християнства та української церковної минувшини зокрема автор розкриває засади збереження – попри усе розмаїття еклезіяльних традицій – сопричасного єднання в лоні єдиної, святої, соборної й апостольської Церкви та вказує на конкретні обставини й наслідки його порушення – аж до виникнення розколів і міжконфесійних конфліктів.