СПАДЩИНА СВЯТОЇ ВІРИ

/30 квітня 2013 р./

 

Ми знаємо найбільше про тих 27 українських мучеників, котрих папа Іван Павло ІІ беатифікував у 2001 році в Україні. Але є ще багато інших світлих постатей, які потрохи відходять по свою нагороду до Небесного Отця.

Владика Софрон Мудрий, ЧСВВ

/Вступне слово. «Вартовий Господнього світильника»/

 

Драматичні сторінки історії нашої Церкви, які багаті прикладами  милосердя і жертовності, формують наше сьогодення. Пізнати Церкву, яка творить тональність нашого життя,  доктрина якої формує церковний вимір у суспільному житті нашої країни, вимір у прагненні до незалежності і свободи покликані допомогти книги, що вийшли друком у видавництві «МІСІОНЕР» Про тих, які «перед нами світять своїм непересічним геройством терпінь за свою Церкву і віру», про вартових Господнього світильника, не можна  читати без хвилювання. Вони промовляють до нас своїм життям. І як актуально промовляють! Поезія о. Маркіяна Когута, прозові твори владики Софрона Мудрого, «Вартовий Господнього світильника» о. Климентія Василя Стасіва, «Провінція Пресвятої Тройці Сестер Чину Святого Василія Великого. Нариси з історії» Серафими Сало, «Слугині Світла» Ольги Кіс, «Життєносні стовпи Церкви» Лідії Купчик творять «велике історичне дерево» з іменами людей, які прислужилися до слави Церкви.» Про часи гонінь, мучеництва, ісповідництва та відступництва ідеться у збірнику документів «Хресною дорогою.Функціонування і спроби ліквідації УГКЦ в умовах СРСР у 1939-1941 та 1944- 1947 роках.», у книзі Михайла Гайковського «Хресна дорога УГКЦ (1939-1941 та 1944- 1947 р.р.), яка ґрунтується на маловідомих фактах або зовсім не відомих.

Зазвичай, ми не замислюємось над тим, що релігійні книги, які обираємо ми, авторами яких є богопосвячені особи, є даром Любові. І мають пролонговану дію. Вони – джерело нашої віри і патріотизму. Є складовою духовного гарту не лише християн, а й тих, хто розпочинає свій шлях до пізнання Бога.

Приємно констатувати ріст популярності релігійних книг «Місіонер» на українських книжкових форумах. Найкращою книгою цьогорічного фестивалю української книги «Джура - фест 2013» (м.Тернопіль), що названий організаторами «Великоднем книги», визнано працю отця Климентія Василя Стасіва. «Вартовий Господнього світильника». Книга -  переможець у номінації «Духовна література», є не лише розповіддю про життя сільського священика, який став утаєним світочем у часи гонінь християнської віри. Це самобутня пісня любові до Бога, до Церкви, до рідної землі. Вона запрошує у мандрівку  зеленими отавами Прикарпаття, де народився і служив Богові о. Йосафат Лесів, утверджуючи християнські цінності життя, захоплюючи з першої сторінки, де “…пам’ять. несе у своїх скарбницях образ Вітчизни, як матерний святий лик, як ікону Богородиці, що вперше постала перед дитячими очима.»  Перед нами проходять події з життя катакомбної Церкви і її відродження Як зазначає у Вступному слові Владика Софрон Мудрий: « Можу сміло говорити про цю книгу як про взірець увіковічення багатьох інших ревних і відданих душпастирів цієї епохи, які несли на собі тягар катакомбної Церкви, зберегли дух синівської любові до своєї Церкви і України, донесли живу віру, і пам’ять про них не має пропасти

З якою сердечною щирістю, теплотою і любов’ю напоумляює нас книга, написана священиком, (Скільки тонкої делікатності і лагідності!) Вона вчить на прикладах уміння отця Йосафата Лесіва, як об’єднати паству, про потребу вдосконалювати себе за будь-яких обставин та послуху. І, найважливіше, – масштабності мислення і дії про цілу Церкву, завдяки якій «наш народ зможе відновити свої знищені голодоморами, сибірами, гулагами і соловками генетичні духовні й національні риси та повернутися до своїх  первинних християнських коренів.»

На цьогорічному святі вшанування Української Греко-Католицької Церкви під час культурно-просвітницького  вечора пам'яті про Львівський псевдособор 1946 року та його наслідки (9.03.2013) була представлена  історично-пізнавальної література  видавництва «МІСІОНЕР» - спадщина святої віри. Святковий захід, що був організований Інститутом Історії Церкви, Лігою Українських Жінок та Музеєм історії релігії, від імені Преосвященного Владики Венедикта привітав і поблагословив о. Юрій Васьків. Всечесні отці Зиновій Хоркавий та Віталій Дуткевич побажали учасникам у патріотичних промовах  збагнути, як досягнути мети і призначення людини – якнайтіснішого співжиття з Богом. Розповідь Світлани Гуркіної кандидата історичних наук, виконувача обов'язків директора Інституту Історії Церкви Українського Католицького Університету про задум, підготовку та організацію Львівського псевдособору поєднувалася із документальним фільмом "Псевдособор на Святоюрській горі" та слайдами із кінохроніки собору 1946 року.

Про рани на церковному тілі, жертовність і муки, які зазнала Церква внаслідок переслідування, про становище священичих родин та людські долі ішлося у виступах Ірини Коломієць, менеджера Інституту Історії Церкви зі зв'язків з громадськістю, завідувача музею Йосифа Сліпого та Лідії Купчик, Голови Львівської міської Ліги Українських Жінок.

Автор книги «Життєносні стовпи Церкви» Лідія Купчик побудувала свою розповідь на прикладі мучеництва отців Володимира і Романа Лисків, наголосивши: «Їхній мартиролог - типовий для галицького священства.» На вечорі була присутня родина о. Романа Лиска.  Гармонійно проникливо, щиро звучали музичні твори та поезія.

У канву гідного вшанування історичної пам'яті вплелася розповідь представника видавництва про скарбницю духовності – книги видавництва "Місіонер". Вірю, - поширення історичної правди стане основою гармонійного розвитку українського суспільства, адже, як зазначає о. Климентій Василь Стасів, не всі сьогодні усвідомлюють «який це був ризик для підпільного священика, яке геройство і самопожертву виявляли ті, хто…зважився на виклик безбожній системі. Однак люди мусять знати про ті події… та з вдячністю пам’ятати тих, хто очолив цей небувалий сплеск довго приховуваної духовної сили українців, незнищенної віри і любові до Господа.» ( «Вартовий Господнього світильника») Вірю, прийде час, коли збереження і поширення християнських цінностей і духовних традицій України  набуде державної ваги. І перейде у державну площину поширення місії непересічного образу тих, хто відновлював національну пам'ять, благословляв національно - визвольні змагання,  навчав українських дітей у братських, у церковно-приходських школах, плекав українські книги та поповнив блаженство переслідуваних за правду.

 

 Марія Городечна

 

фотогалерея: http://www.missioner.com.ua/index.php?level_path=0-7

 



© "Місіонер", 2008 р ; розроблено в Soltech